Чудо техніки:
В пятницю, ми, з Юрками, опробовували нові велосипеди. А де можна знайти найкращі умови для тестання гірських велосипедів, як не на українських дорогах??? :-) А ще краще на тих самих дорогах на Вовчинці?
Тестання показало наступне: вперед їде нормально, вниз - супер,вврех - дуже туго. Отримав новий досвід - ніколи не гальмувати переднім колесом на швидкості. На щастя, обійшлося без важких травм.
Коли ми нарешті виїхали (витягли ровери) на верх нам відкрився чудовий вид на наше славне місто Станіслав:
Ми дуже здивувалися величезній кількості хрущів - мабуть покращується екологія якщо вони вертаються. Це добре.Але ці ж самі хрущі на швидкості ~30км/год стають дуже небезпечними. Таке відчуття ніби їдеш під прицілом снайпера, хрущ як куля - бє наповал.
В неділю ми планували поїхати на екскурсію в Долину, але черз організаційні проблеми нам то не вдалося (див. http://romanluvr.blogspot.com/)
Зате ми отримали час на новий марш-кидок у Вовчинці. Цього рази ми добралися аж в транс-Вовчинці.
Спочатку ми виїхали на велосипедну трасу яка частково йде по лісу, а потім веде до заказника "Козацька долина". Скажу Вам - треба добряче педалі крутити. Зате краса в лісі неймовірна.Але тільки подалі від міста. Бо всі околиці загаджені туристами які вибираються "культурно" відпочити.
Коли ми виїхали не вершок, нам відкрилися чудові конопляні поля, а на них слони, кенгуру, страуси...а ми отримали здатність літати...:-)
О, це мене занесло - просто поля.
Зустріли по-дорозі представника фауни, який зараз на Україні недопрацьовує.
Після підйому був затяжний спуск, і ми відчули себе справжніми гонщиками-екстремалами, бо гальма не дуже працювали на мокрій траві, але ще працювали... На завершенні довгого спуску офіційної велосипедної траси, яка нанесена навіть на карти, нас чекав великий сюрприз - обрив в річку. Це, мабуть, щоб ми не розслаблялися. На щастя, всі вспіли загальмувати, і на плечах вдало перенести байки на іншу сторону.
Чесно кажучи, ми чомусь не завважили, де ж був той заказник, мабуть на швидкості пройшли.
Виізджали ми з лісу через Ганусівку і Підлужжя і трасою вже добралися додому.
Як результат, 3 години крутіння педалей і 35 км пройденої пересічної місцевості. Непогано як для першого разу. Як негатив: чомусь зовсім незручно сьогодні сидіти на кріслі... :-)
І на закінчення : статус мітинг по франківськи:
3 коментарі:
За ровер - ріспект.
А 35 км - це круто!
От нарешті добралась до твого блогу :). Класно, тут нічого не скажеш, і мені вже теж захотілось поїздити по прекрасних просторах рідного краю, залишилось тільки придбати байк, такий як у тебе і приїхати у Франик ;). Що правда і мені знайоме відчуття, коли важко сидіти після тривалої прогулянки на велосипеді (відчуття не з приємних ;)))), і тим не менше, велосипед це круто :)!
І ще треба до вас у Франківський офіс навідатись, а то вже жуть як цікаво побачити його не з фоток а вживу :).
Бачив по телику що в Франківську хрущів випускали - бех приколу. привезли з якогось села щось 3000 штук, і випускали на розтерзання, мені їх було шкода, а ось і докази :)
скажіть де конопля, га? (яку ви курили перед тим, як поле з буряном обізвали коноплею)
в Чуліка ТАКИЙ животик!!! видно, що йому добре живеться, Юра привіт!
Відчув дику енергію їзди, Андрію подяка за драйв!
Дописати коментар